Перекис водню -- не зовсім те, що ми думаємо

-- мамцю, я колінку розбив!
-- іди сюди, малєнькій. Зараз зєльонкой помажу.
-- вона пектиме! Давай пеєрєкіссю
Ляп на ранку. Пєрєкісь пишь-пишь
-- бачиш, пінка пішла? то мікроби дохнуть.

Тільки що ви прочитали клінічне обгрунтування застосування Н2О2.
По-перше, пінка йде через те, шо перекис взаємодіє з каталазами крові, розпадаючись на воду і кисень.

По-друге, мікроби дивляться на це і їдять поп-корн

Ми з подивом виявили, що доказова база застосування Н2О2 надзвичайно стара і мала.

Перша ластівка сумнівів прозвучала аж в 1981 році https://goo.gl/8GmpQH
Після апендектомії обробка Н2О2 не впливала на інфікування рани.

За цим посиланням https://goo.gl/kqMMw4 можна знайти підбірку статей і прекрасну табличку, яка демонструє безсилість Н2О2 проти інфекцій.

Ну мікроби, то лише півбіди: Н2О2 ще впливає на наші власні клітини. Крім того, всі клітини нашого тіла постійно виробляють перекис у мітохондріях.

Є кілька досліджень про загоєння ран під дією перекису, з різними результатами. А причина ось у чому: виявляється, для нормального загоєння, в місці ушкодження має бути "правильний" рівень Н2О2. Який ми своєю обробкою аж ніяк не досягнемо.
Із сучасної точки зору, Н2О2 розглядається, як важливий регулятор запалення, та як потенційна мішень для терапії. Детальніше тутка https://goo.gl/m3Xu3E
В тій же публікації говорять, що деякі мікроби мають власні каталази, здатні деактивувати Н2О2, якою ми їх поливаємо.

Таким чином, вчені ше самі не розібрались з перекисом до кінця, тож мазати нею рани без оглядки не варто.
В кого до перекису фетиш -- почитайте дуже хорошу статтю про всі виявлені механізми дії. https://goo.gl/GKu2oc, з якої ясно, шо нічого не ясно.

Існує також окремий вид спорту: пити і колотись перекисом у вену. Займаються таким чистої води фріки, типу послідовників професора Нєумивакіна. https://goo.gl/ogYaDx
Обгрунтування аху...нне! Типу раніше на Землі кисню було 38%, а теперка стало 19%. І три каплі перекису вам поможуть побороти гіпоксію. Е-е-е-ехххх...

Типова дегенеративна здраво-секта з капєлькамі, схємамі і благодарними відгуками.

Але явище виявилось міжнародним! Наприклад ось https://goo.gl/8qmS6G таку терапію пропонують в Штатах. При чому дають брехливу інформацію, яка вже спростована вище в тексті. Автор "методики" наводить посилання на роботи 20х -- 70х років.

Єрєсь ця витікає ще з тих далеких часів, коли наука була не айс, то ж ескулапи бавились тим, шо знали.

У цій публікації https://goo.gl/9vE8Xn (хоч вона і не має прямого стосунку до теми) є коротенька історична довідка з джерелами, де послідовно показано, як перекис завойовував своє місце в умах учених, аж до повного абзацу.

Для тих хто вирішив спробувати "полікуватись" під гаслом -- один раз нічо не буде:

FDA попереджає, що будь-яке внутрішнє застосування перекису є НЕБЕЗПЕЧНИМ! https://goo.gl/S9A1JW.

Ось вам чудовий кейс газової емболії при застосуванні лише 25 мл 3% перекису для промивання абсцесу https://goo.gl/vstFqo

І ще те ж саме в хірургії https://goo.gl/zhz8ho

А тут https://goo.gl/guhGa3 вказано на випадки кисневого емболізму при вживанні перекису всередину.

Взагалі Н2О2 не варто заливати і колоти у ті місця, де вивільнений кисень не матиме відкритого виходу.

Якшо ж вам пропонують мікро-дози і мікро-концентрації H2O2, то це просто разводняк: перекис у крові моментально розкладеться на водичку і кисень. Ніякої магії не відбудеться. Крім, звісно, плацебо-ефекту. Або газової емболії.

Одним словом, є стійкі підозри, що балуватись навіть розведеним Н2О2 у вену і в шлунок не варто. Якшо, звісно, на меті не стоїть болісно і швидко врізати дуба.

Зрозумійте правильно, Н2О2 має своє місце в медицині: стоматологія, механічне очищення хірургічних поверхонь (хоча і тут є протиріччя), можливе розпилення для очищення приміщень, досліджують біологічну її роль при різних патологіях.

Але перекис водню точно НЕ для побутової обробки ран!!! Цьому немає жодних наукових підтверджень

P.P.S. Якшо в гоогл забити "пероксидаза" то перше запропоноване посилання вас здивує...